Законодавство

Використання сурогатного материнства в Україні дозволено законом і наша країна є однією з небагатьох держав у світі, яка дає шанс багатьом безплідним парам. З правової точки зору переваги проходження програми сурогатного материнства в Україні полягають, зокрема, в наступному:

1. Угоди про сурогатне материнство, укладені на комерційній основі, дозволені в Україні без будь-яких обмежень у розмірі винагороди Сурогатної матері;
2. Не потрібний дозвіл спеціального органу (як це необхідно у справах про усиновлення);
3. Немає потреби у судовому розгляді справи;
4. Не потрібно проходити процедуру усиновлення новонародженої дитини;
5. Імена Біологічних батьків із самого початку вказуються у свідоцтві про народження дитини;
6. Відповідно до законодавства Сурогатна мати не набуває жодних батьківських прав стосовно дитини, народженої в результаті програми сурогатного материнства. Законними батьками дитини, народженої Сурогатною матір'ю, вважаються виключно Біологічні батьки.

Сурогатне материнство регулюється в Україні такими нормативно-правовими актами:

- Сімейний Кодекс (далі – СК) України;

- Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398/VI від 01.07.2010р.;

- "Правила державної реєстрації актів цивільного стану" №52/5 від 18.10.2000р.;

- "Інструкція про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України №787 (z1697-13) від 09.09.2013р.;

- Закон України "Про громадянство України" №2235-III від 18.01.2001р.;

- "Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію", затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 29.12.1995р.

Сімейний кодекс України, який набрав законної сили 01.01.2004 року, легалізував сурогатне материнство, внаслідок чого українське законодавство стало одним із найсприятливіших у світі для проходження цього виду програм. Його положення свідчать, що:

Стаття 123. Походження дитини, народженої внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій

1. У разі народження дружиною дитини, зачатої внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, вона записується батьком дитини. (Примітка: стаття також застосовується у випадках традиційного сурогатного материнства)
2. При перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатої подружжям (чоловіком та жінкою) внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. (Примітка: стаття застосовується у випадках гестаційного сурогатного материнства)
3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатої її чоловіком та іншою жінкою внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Таким чином, ч. 2 ст. 123 СК України чітко регулює правовідносини сурогатного материнства. Відповідно до цієї норми батьківські права належать сімейній парі, яка надала згоду застосування допоміжних репродуктивних технологій.