Чи можливо стати «суперлюдиною», якщо змінити ДНК?

У листопаді цього року вчений із Південного науково-технічного університету (Китай) Хе Цзянькуй заявив, що завдяки втручанню в геном людини на світ з'явилися близнюки, несприйнятливі до вірусу ВІЛ. Перших у світі генетично модифікованих дівчаток назвали Лулу та Нана. Вони абсолютно здорові й чудово почуваються. Ця заява викликала неоднозначну реакцію у світовому суспільстві. Невже прогнози письменників-фантастів справджуватись і ми стоїмо на порозі виникнення раси «надлюдей»? Хоча чому фантасти?

Відомий фізик-теоретик Стівен Хокінг у своїй книзі "Короткі відповіді на великі питання" теж писав про загрозу для цивілізації та людства загалом, яку несе поява людей із надздібностями внаслідок втручання у структуру ДНК. Спробуємо розібратися, наскільки небезпечно втручатися в геном людини й чим це загрожує. Вперше люди втрутилися в геном іншого організму близько 14 000 років тому. Одомашнювання тварин і окультурення рослин, по суті своїй, найдавніша і традиційна генна модифікація. Багато століть це робилося природним шляхом - відбиралися тварини та рослини з необхідними характеристиками, розводилися та культивувалися, набували інші властивості та якості. Так, наприклад, приручений вовк перетворився на собаку, а морква з фіолетової стала помаранчевою. Першим організмом, що переніс цілеспрямовані генні зміни стала бактерія Escherichia coli, більш відома широкому загалу, як кишкова паличка. Це сталося 1973 року.

Відомий американський біохімік Стенлі Коен методом молекулярного клонування вніс до структури ДНК E.Coli чужорідний генетичний матеріал. Як це відбувається? В основі будь-якої біологічної істоти на Землі лежить чотири літери: A, T, C, G. Вони служать для позначення нуклеотидів, які складають макромолекулу дезоксирибонуклеїнової кислоти. Основні завдання ДНК полягають у зберіганні генетичної програми, передачі її у спадок наступному поколінню та реалізації власної генетичної інформації. Ця інформація міститься в ДНК у вигляді генетичного коду, в якому послідовно розташовані три нуклеотиди (триплет).

Генетичний код - це зведення правил, згідно з яким триплети транслюються в послідовність амінокислот. Одиницею генетичного коду називається кодон. Спроби «зламати» генетичний код робляться вченими давно. На сьогодні найбільше застосовують три методи такого «злому»: ZFN, TALEN та CRISPR. Абревіатура означає білки, задіяні у процесах. Найпередовішою на сьогодні є CRISPR. Для того, щоб зрозуміти як вносяться зміни в генетичний код за допомогою методики CRISPR, потрібно уявити собі своєрідний біологічний редактор, в якому є два інструменти. Один дозволяє вирізати ділянки коду та замінювати їх іншими, а другий – чітко вказує першому, де різати та куди вставляти. Саме із застосуванням технології CRISPR/Cas9 генетики відредагували за допомогою гена CCR5 китайським дівчаткам близнюкам. Технологія ще не доведена до досконалості, але на сьогодні вважається найефективнішою.